- єпископ
- -а, ч.Вищий духовний чин у християнській церкві. || Особа, яка має цей чин; архієрей.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Пископ — Piscop Страна ФранцияФранция … Википедия
єпископ-рукоположитель — Єпископ, який здійснює рукопокладення; архиєрей святитель … Словник церковно-обрядової термінології
єпископ наречений — Особа, над якою здійснюють або здійснюватимуть єпископську хиротонію; єпископ номінант … Словник церковно-обрядової термінології
єпископ-номінант — Те саме, що єпископ наречений … Словник церковно-обрядової термінології
єпископ — [йеипи/скоп] па, м. (на) пов і/ п і, мн. пие, п іў … Орфоепічний словник української мови
єпископ — 1. Перший, найвищий, ступінь духовної ієрархії, священства; архиєрей; 2. Особа, що займає найвищий ступінь священства, яка через рукопокладення прийняла Божу благодать і право здійснювати всі без винятку богослужіння й таїнства, у тому числі… … Словник церковно-обрядової термінології
єпископ — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
наречений єпископ — див. єпископ наречений … Словник церковно-обрядової термінології
архієпископ — а, ч. Духовне звання, середнє між єпископом і митрополитом. || Церковний служитель, який має це звання … Український тлумачний словник
архієпископ — [а/рх ійеипи/скоп] па, м. (на) пов і/ п і, мн. пие, п іў … Орфоепічний словник української мови